Меню сайту

Категорії розділу
Для вчителів [6]
Учню на допомогу [5]
Поради психолога [3]
Сценарії свят [1]
Скарбничка батьків [4]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS


Русаківське НВО "загальноосвітня школа І-ІІ ст. - дитячий садок"


Середа, 20.09.2017, 16:43
Головна » Статті » Для вчителів

дидактична гра

Дидактична гра «добав словечко»

Розтопить серце всякого сердечне слово…(дякую)

Якщо ти їсти вже не в силах, то скажеш мамі що?..(спасибі)

Зазеленіє древній пень, коли почує…(добрий день)

Коли згорає сонце у росі й зоря лягає лагідно на плечі, серед знайомих, рідних голосів ми чуємо привітне…(добрий вечір)

Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу щиро завжди я всім…(до побачення)

Фізкультхвилинка

Малюки, малюки-дівчатка й хлоп’ятка,

Малюки, малюки вийшли на зарядку,

Ось так, ось так-вийшли на зарядку.

Раз, два, три! Раз, два, три!

Ноги піднімайте!

Раз, два, три! Раз, два, три!

Всі в рядок ставайте.

Ось так, ось так ноги піднімайте.

Потягнулись!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Обернулись!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Нахилились!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Вгору подивились!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Сіли ми і встали.

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Міцні ноги стали.

Малюки, малюки-хлопчики й дівчатка,

Малюки, малюки зробили зарядку.

Пальчикова гімнастика

У піжмурки пальчики грались.

(тримають руки перед собою, перебираючи пальцями)

Потім разом заховались.

(стискають пальці в кулак)

Раз, два, раз, два -

Пальці в жменьці заховались.

(розпрямляють долоні з розведеними пальцями і знову стискають їх у кулачок)

Пальчикова гімнастика

«коник» - чотирма пальцями (крім великого) стукають по столу.

«місток» - поставити руки «поличкою»(одна на одну)

«млинок» - крутити кулачками один над одним.

По гладенькому столі

Пальчики стукочуть.(стукати голосніше)

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть.(стукати ритмічно, цокаючи язиком).

Цок – цок-цок, цок-цок-цок,

За місток, за млинок

Цок – цок-цок, цок-цок-цок,(«коник»)

В чисте поле, за місток.(«місток»)

Цок – цок-цок, цок-цок-цок,(«коник»)

Потім знову в дитсадок.

Осінь наша, осінь…

Осінь наша, осінь –

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі, білі коси..

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.

Прийшла осінь

Прийшла осінь, люба, мила,

Дітям на потіху.

Груші всі позолотила

У годину тиху.

Ще червону фарбу мала

Осінь-мальовничка,

Яблучка помалювала

На обидва личка.

Як на сливи позирала,

Знала, що робити:

Усі сливи завивала

В сині оксамити.

І куди лиш не ходила

У годину тиху,

Весь садочок прикрасила

Дітям на потіху.

(якими фарбами осінь розфарбовує сад?червоною-яблука, жовтою-груші, синьою-сливи). Як назвати їх одним словом?(фрукти)

Відгадай:

- кругленьке, червоненьке, солоденьке. (яблуко)

- жовтеньке, продовгувате, смачненьке. (груша)

- синеньке, овальне, терпке. (слива)

Де ростуть фрукти?(у саду)

Яблучка

Ой, хороші яблучка

У саду,

Та високо виросли,

На біду!
у зеленім листячку

Миготять,

А упасти з гілочки

Не хотять.

Не відірве яблучка

І вітрець,

Хоч нагнув нам гілочку,

Молодець!

Нижче, вітре, гілочку

Нахили,

Щоб дістати яблучко

Ми змогли!

Вітер

Вітер, вітер пустотливий

Залетів до нас у сад.

Оббиває груші, сливи,

Трусить яблуні підряд.

І хустиночку в Марусі

На голівці розв’язав,

Свиснув дівчинці у вусі

І нічого не сказав!

Вітрисько

  • Чом, вітрисько, розходився,
  • Хазяйнуєш у саду?
  • Це я в листі заблудився і дороги не знайду.
  • А навіщо трусиш сливи у не кошену траву?
  • Бо удався нелінивим, без роботи не живу.

Вишенька

Вишенька прийшла,

Вишень принесла.

Хто в садочку працював,

Тому повну жменьку,

А хто бігав та гуляв -

Кісточку одненьку.

Скоромовка

Пахне м’ята, пахне м’ята

Дужче яблук і вишень.

Як пом’яти в пальцях м’яту -

Будеш пахнуть цілий день.

Грушка

Грушка я хоч невеличка,

Та солодка і м’яка,

І цвіла, і наливалась,

І поспіла-глянь яка!

Понеси мене до мама –

Подаруночок зроби,

Хоч я знаю, що матуся

Всю мене віддасть тобі.

Фізкультхвилинка

Вітер дме усе сильніше.(діти махають руками до себе)

Віття нахилилось.(руки догори – нахиляються праворуч – ліворуч)

Вітер тихне, тихне, тихне.(поступово присідають)

Віття розпрямилося.(повільно підводяться).

Загадка

Що сходить без насіння?

Скоромовка

На городі гарбуз

Загубив зелений вус.

Вже шукає півдня

Того вуса рідня.

Огірочки

Дуже хитрі огірочки –

Поховались під листочки.

Огірочки ми збираєм,

Під листочки заглядаєм.

Он маленька Даринка

Назбирала вже корзинку.

Золота осінь

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

Загадки

Народився зелененький, був шорсткий,

А став гладенький. Та й улігся під листком

Догори кривим хвостом.

Хвостиком прив’язаний, довгий і зелений,

Гарбузові він синок, дуже добрий…(огірок)

Росте на городі вельможний сеньйор –

Надутий, червоний, а звуть…(помідор)

У ста сорочках бабуля. Здогадався?то…(цибуля)

От щипає за язик

Рідний брат її..(часник)

Капуста

Простягає капустина

Рученькі зелені,

Щоб накрапало дощу їй повнісінькі жмені.

Пісня

На тину вмостився шпак

І насвистує гопак(діти біжать по колу)

Кліпнула цибуля оком і в куток пішла з підскоком.(біжать підскоком)

Морква косу розпустила(діляться на пари)

  • Ой, лежать мені несила!

Підхопила огірочок,

Закружляла у таночку.(кружляють)

А за нею кріп, кріп (нахиляють голови вліво-вправо)

Головою тріп, тріп.

Тупнув двічі дід гарбуз(тупнули ногою й сіли на килим)

Та й по вуха в землю вгруз.

Загадка

Довго нема мене – все в’яне,

А як прийду – знов оживає.(дощ)

На городі

Дощику, дощику, де ти ходиш?

Ходи, любий дощику, до городу!

Полий, любий дощику, все, що бачиш, -

Хай уродять овочі щедро й рясно.

Капустина – вище тину,а томати –

Вище хати, буряки – немов бики,

Квасолина – наче дині, а морквище –

Як дубище! А коли всі овочі так уродять,

Позбираю овочі я з городу,

Наварю для зайчиків я борщу, ще й тебе мій дощику пригощу.

Осінь

Осінь, осінь, осінь!

Медом пахнуть роси.

Журавлі курличуть в небі – та вітри голосять.

Не дзвенять в садочку птичі голосочки.

Сняться зораному полю квіти й колосочки.

Зернятко

В землю я посіяв зернятко ласкаве,

І нагріло землю сонечко яскраве.

Звідусіль постукали радісні дощі: «як живеш там зернятко? Гей, виходь мерщій»

Вийшов замість зернятка колос молодий.

Під дощем умився він і напивсь води…

Дивиться – дивується сонце з висоти: «любе, миле зернятко та хіба ж це ти?»

Лічилка

Ой, росло у полі жито,

Добрим дощиком полите.

Жито стигло, достигало,

Колосочками кивало.

А ти, киве, не кивай,

А на вулицю тікай.

Два

Літо, спека, бо жнива.

В житі зайчиків аж два.

- де ми будем брате жити, як покосять в полі жито?

- раз, два та й тікати – буде нас стіжок ховати!

Раз, дав – та й зима…

В ліс втечемо – нас нема.

Скоромовка

Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.

Сирий пиріг

Сів метелик на слона і поїхав до млина.

Повертались навпрошки і везли мішок муки.

Переходили ріку – намочили в ній муку.

Кажуть: «вийдем на лужок – і замісим пиріжок.

Ждати довго не прийдеться – він на сонечку спечеться…»

Замісили вдвох пиріг і поклали на моріг.

Ждуть і ждуть…надходить осінь, а пиріг сирий і досі.

Калачі

Пеклися в печі три калачі.

Четвертий калач на припічку в плач:

  • Брати мої, калачі, дайте місце у печі!
  • Хоч плач брате, хоч не плач,

А не справжній ти калач:

Дощової години замішаний із глини.

То ж до печі не пнися – на сонечку печися.

Півник

Рано півник уставав

Голосок свій подавав: кукуріку кукуріку.

Раз знайшов він колосок і поклав його в мішок.

До млина із ним пішов і на борошно змолов.

І щоранку залюбки випікав він пиріжки.

Ой, які ж вони смачні, і рум’яні, й запашні.

Печемо калачі

Чі – чі – чі – ми печемо калачі

Ні – ні – ні – вони гарні й запашні,

Ас – ас – ас – всіх запрошуємо до нас,

Ли – ли – ли – всі сідайте за столи,

Ки – ки – ки – їжте любі малюки.

Бублики

Ой смачні, ой смачні

Бублики у Тані:

Медяні, запашні,

З маком, ще й рум’яні.

Хліб від зайчика

Їздив заєць до млина, п’ять пудів змолов зерна.

А зайчиха ніч не спала – паляниці випікала.

Рано-вранці у хустинці понесли зайці гостинці.

Пташенятам і звірятам, хлопченятам і дівчатам.

Аж хрумтять окрайчики…добрий хліб від зайчика.

Лічилка

Зайчик – зайчик – побігайчик

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води,

Ой виходь жмуритись ти.

Пиріжки

Пиріжки – пундики

У печі – учинялось тістечко уночі,

Пиріжків – пундиків напечу,

Малюків рум’яними пригощу.

Ой і добрі ж пундики – пиріжки!

Покуштуйте, прошу вас малюки.

Осінь

Висне небо синє, синє та не;

Світить та не гріє сонце золоте.

Оголилось поле від серпа й коси,

Ніде приліпитись крапельці роси.

Темная діброва стихла і мовчить;

Листя пожовтіле з дерева летить.

Хоч би де замріла квіточка одна;

Тільки й червоніє що горобина.

Здалека під небом у вирій летючи,

Голосно курличуть журавлів ключі.

Осінь настає

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне,

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно – зелена.

Журавлі курличуть: «летимо у вирій!»

Пропливає осінь на хмаринці сірій.

Гуси

Дикі гуси закричали:

«гей, холодні дні настали!»

Полилися дощі дрібні,

Затягли тумани срібні,

Сонце хмарами закуто –

Скоро прийде зима люта..

Що нам бідним тут робити.?

Що поїсти? Де зігрітись?

Треба звідси утікати,

Тепла – сонечка шукати.»

Гуси сірі, всі збирайтесь,

В табунки малі ладнайтесь,

Швидко в вирій всі полинем,

Бо як прийде зима – згинем!

Закричали гуси сірі

І знялися й полетіли.

Фізкультхвилинка

Гуси – лебеді летіли,

На лужку тихенько сіли,

Посиділи, поклювали,

Покрутились й дружно встали.

Білі гуси

Білі гуси на озеро впали,

Тихі води кругом розгойдали…

Розцвіли як купави великі…

Довго-довго їх чуються крики.

Навмивалися, накупалися,

Нагойдалися, нагулялися.

Закричали, знялись і полинули,

Тільки пір’я на спогад покинули.

Фізкультхвилинка

Лебеді летять – крилами лопочуть.

Прогнулися над водою – качають головою.

Прямо та гордо шию тримають.

Тихо – тихо на воду сідають.

Турботи осені

В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто – жовтий колір.

  • Ти хто такий? – я здивувавсь, -

Чому тебе не бачив досі?

  • То придивися, - хтось озвавсь, - і ти тоді побачиш…(осінь)

Вересень

Звозить вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажить гарбузи

На машини і вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби,

На чолі іскриться піт –

Сто турбот і сто робіт.

Загадка

Я кругленький, червоненький

З хвостиком тоненьким…

Правильно, це буряк. А які ще ви знаєте овочі? Що можна приготувати з овочів?(салат, борщ, суп, овочеве рагу). Усі ці страви дуже смачні і корисні. Чим вони корисні?(вітамінами)

Прийшла осінь

Прийшла осінь люба, мила,

Дітям на потіху.

Груші всі позолотила у годину тиху.

Ще червону фарбу мала осінь – мальовнича.

Яблучка помалювала на обидва личка.

Як на сливи позирала, знала, що робити:

Усі сливи завивала в сині оксамити.

І куди лиш не ходила у годину лиху.

Весь садочок прикрасила  дітям на потіху.

Бесіда

Які птахи залишилися? А чим живляться  лелеки, чаплі? Куди поділися жабки? Як готуються до зими звірі? А як ви гадаєте, бджілки запасають їжу на зиму?(так). А що вони запасають?(мед). А хто любить лазити до бджілок?(ведмідь)

Гра «рій гуде»

Рій гуде, рій шумить,

Рій до вулика спішить.

Гей, ведмідь, дорогу дай і бджілок не зачіпай!

До барлоги краще йди, щоб не трапилось біди.

Прислів’я

Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів з гаю.

Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на сході.

І ось настала черга останнього місяця осені – Листопада. Чому він так називається?(на килимі розкидано листя). З якого дерева вітер заніс нам листячко? А чому дерева скидають листячко? Чому не можна ламати гілки дерев, псувати кору? Восени в селі літають синички, горобці, дятли. Чому вони перелетіли ближче до людської оселі? Як можна назвати місяць листопад?(дощовий,холодний)

Прислів’я

Листопад стелить землю листям.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

Листя

Впав листок кленовий в лісове озерце.

Плава, ніби човник, човник золотий.

Поетеса порівняла листочок із човником, а з чим ви можете його порівняти?(з літаком, бо він кружляє, з казковими птахами, які летять у вирій)

  • Як називається ця пора? Золотий листопад.

Довго листя зеленіло, а тепер позолотіло.

Знаєш це чому? Дивись, - золоте і червонясте,

Що очей не відвести…все ж йому судилось впасти.

Чистомовка

Ад – ад – ад – на дворі листопад,

Ять – ять – ять – то листочки шелестять,

Ра – ра – ра – золота прийшла пора,

Ми – ми – ми – різнобарвні килими,

Щі – щі – щі – золоті ідуть дощі.

Їжаки

Два веселі їжаки накололи на голки

Всі листи і сказали: - ми кущі,

Золоті у нас плащі на дощі.

Кленові листочки

Осінь, осінь… лист жовтіє,

З неба часом дощик ллє.

Червонясте, золотисте опадає з кленів листя.

Прикмети

Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить.

Якщо не скоро лист опадає, зима велика рано буває.

Швидкий, дружний падолист – на сувору зиму.

Якщо з дерев не все листя опадає, буде сувора зима.

Жовтень

Подивись, на видноколі мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір так барвисто покрасив?

Ось край річки жовті клени і берези золоті.

Лиш ялиночки зелені залишились в самоті.

І пишаються дерева золотим своїм вбранням.

Це якийсь маляр, напевне, догодити хоче нам.

А маляр цей – місяць жовтень – у відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них.

Загадка

Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає…(осінь)

Гра «добав словечко»

Настала чудова пора…(осінь)

Прийшов перший місяць…(вересень)

Збираються в зграї…(птахи)

Ховаються в щілини…(комахи)

На деревах змінило колір…(листя)

Павук та муха

Бачить муха гамачок, що розвісив павучок,

Можна, каже, я посиджу?

Можна, їй павук з кутка

І очима блиснув хижо, не втечеш од павука.

Павук

Де на стовбурі сучок – причаївся павучок,

Виплів сітку між гілля, гетьте мухи звідтіля:

Бо отам он де сучок, вас впіймає павучок.

Чарівні слова

До всіх сердець як до дверей, є ключики малі.

Їх кожен легко підбере, якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх, запам’ятать не важко:

Маленькі ключики твої – «спасибі» і «будь ласка».

Лис

Лис малий і більший лис, по гриби ходили в ліс

Заздрить білка в лісі лису – лис лисички ніс із лісу.

Ти – вухатий, я – вухатий. В мене хата, ти – без хати.

Ми обоє куцохвості, будем знову моркву гризти! Хто ще хоче попоїсти?!

Біля хати

Уранці біля хати малесенькі сліди –

Зайчатко вухате приходило сюди,

Стояло біля хати, ступило на поріг,

Хотіло нам сказати, що випав перший сніг.

«який сніг»

На стежину, на стіжок тихо падає сніжок.

Дружно вийшли ми на ганок, ми співаємо пісень:

-сніже, сніже, добрий ранок,

Сніже, сніже, добрий день!

За вікном іде сніжок

За вікном іде сніжок білий та лапатий.

Я вдяглася в кожушок – зиму зустрічати.

Ой, награлася у сніжки, бабу я скатала.

Не втомилася нітрішки, жарко тільки стало.

Загадка

Її прикраси і вбрання: старе відро, вугілля і мітла.

А ще, морквина замість носа і на голівці трохи проса.

Сама ж пухнаста і м’яка, недовговічна й мовчазна…(снігова баба).

Снігова баба

Порошить метелиця, білим снігом стелиться,

На подвіря, як жива вийшла баба снігова.

У вбранні зимовому, гарному, казковому.

На сніжку вона стоїть, ще й ногами тупотить.

Є у баби палиця, баба нею свариться.

Чорні очі аж горять: краще баби не чіпать.

Пальчикова гімнастика

Раз, два, три, чотири – (рахують пальчики починаючи з великого).

Ми сніжок зліпили( «ліплять», змінюють положення долоней.)

Він кругленький і гладенький,(показують коло, пестять, гладять свої долоні)

Але зовсім не смачненький.(погрожують пальчиком).

Раз – підкинем, (дивляться вгору.)

Два – підкинем, (підкидають уявлений сніжок).

Три – спіймаєм (присідають).

І – зламаєм (тупотять ногами)

Снігуронька

Про снігурку казку прочитала мама.

Вирішив одразу: я зроблю так само.

Сніг на землю ляже гарний і пухнастий,

Виліплю я ляльку в кожушку сріблястім.

Наведу їй брови, нарум’яню щічки,

Одягну пухові гарні рукавички.

Прошепчу на вухо чарівні слова.

Дівчинка послуха стане як жива.

Снігова казка

Усе засипав білий сніг.

А з ним одлига на поріг.

І ми в дворі де я живу, зліпили казку снігову.

Ось ведмідь – товстий дивак – сніжку пробує на смак.

Ось вовчисько м’ясолюб зирить – взять кого на зуб…

Ось лисичка гостровуха, гороб’ячий щебет слуха.

Ось зайчиська куцохвості всіх запрошують у гості.

А оце – сніговик, в цілім світі мандрівник.

В капелюх його вберем, буде в нас він казкарем!

Гра «розкажи казку» (повтори за вихователем)

Вовк у темнім лісі жив,

Дрова в’язкою носив –

Великою, немалою,

Щоб не змерзнути зимою.

Загадка

Можна ковзати по ньому:

І у двох, і по одному.

Можна їздить на санчатах:

І хлоп’ятам і дівчатам.

А весною він зникає –

Бо тепло його «з’їдає»…(лід)

На санчатах

Вихором клубочиться з – під санчаток сніг,

Стелиться веселий над рікою сміх,

Полозками весело креслиться гора,

З Морозенком дружить жвава дітвора.

Сяду на санчата під веселий сміх, а назустріч – сніг!

Скоромовка

Ніс сміхунчик сміху міх –

Сміх розсипався на сніг.

Зимонька

Зимонько, голубонько в білім кожушку,

Любимо ми бігати по твоїм сніжку.

Всім рум’яниш личенька ти о цій порі.

І ладнаєш ковзанки в нашому дворі.

Візьмем ґринджолята ми, помчимо з гори.

Снігом нас притрушують срібні явори.

Скоромовка

У маленької Сані перекинулись сани.

Гра в сніжки

Із доріжки до доріжки полетіли влучні сніжки,

І почався білий бій, закрутився у сувій.

Закрутився, покотився, під горою зупинився.

Зверху сніг і збоку сніг.

І ніхто впізнать не міг, де чиї стирчали ніжки.

Ой, весела гра у сніжки.

Зима

Ой зима, зима, зима!

Веселіш пори нема!

Гірка, сани, гомін, сміх,

Синій вечір, білий сніг.

Дітлахи на ковзанах.

Скільки радості в очах.

На ковзанах

Шапочка – вушаночка, кожушок.

У руці ковзунчики – цок та цок.

Я коньки – ковзунчики пригвинчу,

По льоду зеленому полечу.

Гей, летіть, коньки мої, ковзуни,

Ти, вітрець, попробуй – но, дожени.

Чистомовка

Ри – ри – ри – з високої…(гори)

Чу – чу – чу – на санчатах я …(лечу)

Ні – ні – ні – дуже весело..(мені)

Лю – лю – лю – сніжну зиму я …(люблю).

На лижах

З татусем удвох ми в лісі.

Наші лижі понеслися.

Ой ти зимонько – зимо!

Нас обох мороз пройма.

А як з гірки ми спускались,

В мене лижа поламалась.

Ой ти зимонько – зима!

Хоч упав я та дарма,

По слідах не давніх, свіжих

Ми на трьох спускались лижах.

Ой ти зимонько – зима!

Веселіш як ти нема!

Фізкультхвилинка

Зимонька до нас прийшла,

Сніг пухкий нам принесла.

І летять, летять сніжинки

На дерева, на стежинки.

По сніжку, як по перині,

Покачаємось на спині.

У заметах сніг лежить.

Під ногами він скрипить.

Щоб сніжну гірку збудувати.

Треба спинку прогинати.

А тепер всі на санчатах

В ліс поїдем до зайчаток:

Зайченята дружно грають,

Під ялинкою стрибають.

А лисичка виглядає,

Зараз зайчика спіймає.

Доки звірі наші грали,

Руки в них позамерзали.

Погріємо? А тепер на лижі стали

І додому всі помчали.

Рукавички

Узиму, в морози, хуртечі й завії

Тебе і мене рукавички зігріють.

І теплі від чого вони і чому?

Скажу вам по щирості: теплі тому,

Що наші ласкаві бабусі та мами

Вплітають тепло своїх рук між нитками.

Гра « куди впала сніжинка»

Сніжинка впала на …(дерево)

Сніжинка впала на …(дах)

Сніжинка впала на …(доріжку)

Сніжинка впала на …(ялинку)

Сніжинка впала на …(камінчик)

Гра «слово асоціація»

Вихователь називає слово, а діти розповідають, що вони уявляють, коли чують це слово.

Сніг – зима

Ялинка – новий рік

Чобітки – гуляти

Подарунок – день народження

Торт – свято

М’ячик – гратися.

Хоровод

(на слова м.рильського)

Білий снігу, сніженьку,

(діти йдуть по колу хороводним кроком)

Постели доріженьку від хати до хати

(зупиняються й повертаються обличчям до ялинки.)

Новий рік стрічати.

Круг ялинки станемо(виконують «пружинку» присідання)

На ялинку глянемо, руки всі сплетемо.

Кружляють парами, знову заведемо(розходяться вільно по всьому залу)

(повторюють куплет),(беруться за руки).

Забіліли сніги

Стала зима вже на ноги,

Там, де шуміли луги, там, де курились дороги, -

Знов забіліли сніги,

Сніг на кущах верболозу,

Снігом укриті хати…

Як тепер діду морозу наше село віднайти?

Вранці до гаю стежину нам протоптати довелось,

Щоб і до нас на ялинку

Теж завітав дід мороз.

Нічка – новорічка

Гарна нічка – новорічка! Найчудовіша в зимі!

Новорічка – чарівничка…поміркуйте – но самі:

На ялинках ця чаклунка скрізь запалює зірки

І найкращі подарунки нам кладе під подушки.

О дванадцятій годині похитнеться стрілка – скік!

І ми всі за мить єдину підростем на цілий рік.

Чистомовка

Оз – оз – оз – завітав дід…(мороз)

Іс – іс – іс – подарунки він…(приніс)

Му – му – му – дуже раді ми …(йому)

Дід мороз

Я – мороз червоний ніс, я  ходив сьогодні в ліс.

Я пакунки – подарунки у торбині вам приніс.

Я бував по всіх усю дах, їздив верхи на верблюдах.

По морях і ріках плавав на великих пароплавах.

Всю країну я пройшов – і до вас оце зайшов,

По дорозі не нароком, - привітати з новим роком.

Гра « гарне словечко лежить не далечко»

Ой, бабусенька рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки – золоті, в невсипущому труді.

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую.

І тебе, я побажаю,

Сонечко хай зустрічає.

З новим роком

Рік старий вирушає в дорогу,

Залишає нам зоряний дім..

Кожний кожному щастя нового

Зичить радісно з роком новим.

Гра «слова-асоціації»

Веселий новий рік

Новий рік, новий рік вже ступає на поріг.

Бути танцям круг ялинки, бути пісні, бути грі.

Новий рік, новий рік, ти з яких прийшов доріг?

Розкажи нам що ти бачив, що у пам’яті зберіг?

-Я веселий новий рік, з дальніх я прийшов доріг.

А тепер в гостях у вас в гарний день, у добрий час.

Новий рік, новий рік, подаруй нам білий сніг,

На ялинці угорі ясну зірку запали.

Що за гостя в нас така

Що за гостя в нас така, і зелена, і струнка?

Сяє зірка у горі, на гіллі скрізь – ліхтарі.

І ростуть на ній не шишки, а цукерки і горішки.

Соснова гілка

Запахло гілкою сосновою –

То рік новий іде з обновою.

А там і Дід Мороз з торбинкою,

Що тихо стане під ялинкою.

І всім гостинці роздаватиме

Та щастя, миру, всім бажатиме.

Пальчикова гімнастика

Наша ялинка

З неба падають сніжинки на дерева, на будинки,

На майдани, на садки, на ялинки, на дубки.

Біле – біле все навколо, ясне й чисте як ніколи!

Мов пухнаста ковдра, ліг скрізь на землю білий сніг.

І тупочуть ноженята по блискучому сніжку.

Це ж у нас сьогодні свято у дитячому садку.

Дидактична гра «куди впала сніжинка»

Ялинка в дитсадку

Сьогодні в нас ялинка в дитячому садку.

 Засніжена хатинка під нею у кутку.

В хатинці на порозі Снігурочка сама,

А Дідуся Мороза ще нема.

І ми, немов сніжинки, кружляєм у танку,

Ми пісню круг ялинки співаємо дзвінку:

-Мети, мети метелиця, лети, лети сніжок!

Хай Діду пухом стелиться дорога в дитсадок!

Ніхто і не помітив, як Дід Мороз ввійшов…

Аж глядь: кладе під квіти з дарунками мішок.

Сміється бородатий: - я снігу не топчу!

Щоб всюди побувати – ракетою лечу!

Дидактична гра « які іграшки висять на ялинці?»

Наша ялинка

За вікном летять сніжинки і сідають на вікні.

Ми танцюєм круг ялинки і співаємо пісні.

Ми щасливії малята найщасливіших батьків.

Це ж для нас – веселі свята, подарунки, сміх і спів.

Новий рік

Прийшов січень – новорічень, приніс торбу мальовану:

-З Новим Роком, малята! Виглянув із торби горішок:

- Будьте міцні й здорові! Виглянув калач – посівач,

Сипонув паляниці: - щастя і добра вам,

Як води з криниці! А дід Старий Рік закотився бубликом у сніг.

Новорічний подарунок

В мене є соснова гілка, золота на гілці білка

Із хвостиком, із ніжками, зі срібними горішками.

Новорічний подарунок я віддам за поцілунок.

Мама буде з подарунком, а я буду з поцілунком.

Загадка

Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.

Поля причепурила, пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте: хто вона, бабуся чепурна?(зима)

По сніжку

Прийшла Баба Снігова.

Та прийшла не сама.

Привела із собою

Дідуся з бородою –

Довгою, пухнастою,

Білою, сріблястою.

Дідуся Морозом звати,

З ним малі морозенята.

По сніжку гуляють,

Діток забавляють.

Мороз

Ходить мороз надворі по широкій оборі,

Ще й по горах – дібровах – у чоботях пухових.

Старший він, сивий він. З бородою до колін.

Ходить – бродить у шубі. Біла шапка на чубі.

Ходить лютий, сердитий. Хоче когось вкусити.

Старий він, сивий він. З бородою до колін.

Дід Мороз

Попід вікнами мороз ходить – щулиться,

То загляне у садок, то на вулицю.

Де ж то дітоньки мої поховалися?

Та невже вони мене налякалися?

Я їм шкоди не зроблю ані трішечки,

Тільки носики вщиплю для потішечки.

Загадка

Ходить дід в кожусі сивім.

Дихає на ліс і ниви.

Стало білим все довкола.

Міцно спить під снігом поля.

Серце в нього наче лід.

Відгадали, що за дід?(мороз)

Загадка

На шибках без олівця

Він малює без кінця.(мороз)

Гра « навпаки»

Вихователь ділить дітей на дві групи. Одна група – старший мороз, інша – молодший. Діти однієї групи показують направо, а діти другої групи роблять навпаки. «Старі» Морози піднімають праву руку, а «молоді» Морозці – ліву.

Старі :

  • Присідають,
  • Відставляють ліву ногу,
  • Відводять руки назад,

Молоді :

  • Підстрибують,
  • Відставляють праву ногу,
  • Простягають руки вперед,

Гра « доповни речення»

Старий Мороз прийшов, а молодий…(пішов)

Старий Мороз загубив, а молодий…(знайшов)

Старий Мороз далеко ходив, а молодий…(близько)

Старий Мороз ходив повільно, а молодий …(швидко)

Старий Мороз говорив тихо, а молодий …(голосно)

Горобчик

Од січневих тріскучих морозів

По кутках поховалось живло,

А горобчик малий на дорозі:

«цвіль-цвірінь»! – на усеньке село.

І хоч він і дрібненький, і сірий,

І пісень не уміє співать,

Та чомусь не подався у вирій,

Залишився отут зимувать.

Холодище – аж дух забиває!

Хтось проходив з дірявим мішком

І просипав зерно – він збирає

По зерниці та ще й запиває –

На такому морозі! – сніжком.

Горобці про літо мріють

Сніг мете, кущі біліють.

Горобці про літо мріють.

Змерзли, та куди ж подітись?

Краще б їм на сонці грітись,

Десь на лаві в парку сісти,

Хлібних крихіт попоїсти,

Дощик весело зустріти,

У калюжі воду пити,

Поцвірінькать – поспівати.

Сніг мете, кущі біліють.

Горобці про літо мріють.

Снігурі

Розстелила знов зима скатертину білу.

Прилетіли снігурі, на ялину сіли.

Випинають на показ малинкові груди,

І виспівують, дзвенять:

«Дю – ді, дю - ді, дю – ді».

Червоніють на гілках, ваблять кожне око.

Замість яблук не зірви ти їх ненароком!

Змерз

Сніг сніжок із хмар летить, землю закриває,

Змерз горобчик, цвірінчить – зерняток шукає.

Та нема їх! «Цві – цвірінь»! а сніжок холодний!

«Ой, дитино! Крихту кинь – мерзну я голодний!»

Синичка

  • Пінь – пінь – піть! Пінь – пінь – піть!

Скільки снігу тут лежить!

Снігу, снігу на гілках –

Не дістать мені комах!

Пінь – пінь –чірр! Пінь – пінь –чірр!

Киньте крихітку у двір,

Я весною ваш садок

Обберу від комашок.

Лист до птахів

Як живеться вам птахи,

На гребінчиках дахів?

На вітрах зимових, лютих

Ви не мерзнете, птахи?

Залітайте – но до мене,

Поговоримо в теплі.

Чаю вип’ємо з варенням

Та з’їмо духмяний хліб.

Ви розкажете мені

Про життя в височині,

Навчите мене літати

І виспівувать пісні.

Ну, а я – казок навчу вас:

Буду вам щодня читати.

Хай улітку вас почують

Ваші славні пташенята.

Так і будем стрічатися ми щовечора.

А коли весна настане – защебечемо!

Годівниця

По селу мете метелиця, розгулялася зима.

У сусідів – годівниця, а у нас її нема.

А навколо, наче вати, хто накидав на дахи.

«Нумо, брате, працювати, щоб не гинули птахи!»

Узялися ми до діла, - праця нам – не новина!

Аж рубанки засвистіли, аж запахла смолина!

Хай сніжниця, хай пороша, - ми радіємо з Сашком:

Скоро буде в нас хороша годівниця під дашком.

Годівнички

Я ладнаю годівнички

Для горобчика й синички,

Для малого снігурця

Крихт насиплю і пшонця.

Прилітайте, друзі милі,

Не лякайтесь заметілі.

Один, один, одиничка

Один, один, одиничка –

До вікна летить синичка.

Та синичка лиш одна:

-Дзінь, дзінь, дінь, - біля вікна!

 Один, один, одиничка – полетіла синичка.

Синичка

У садочку для синички

Ми зробили годівничку.

В сад синички прилітали

І зернятка поклювали.

Чистомовка

Для пташок ми працювали –

Їм їдальню змайстрували.

В перший день в їдальні нашій

Голуб їв смачненьку кашу.

У вівторок снігурі завітали на зорі.

У середній день на тижні –

Всі ворони дальні й ближні,

У четвер з усіх кінців позлітались горобці,

А в п’ятницю синички

Їли крихти з годівнички.

У суботу дві сороки

Тріскотіли на всі боки.

А в неділю, а в неділю

Тут було бучне весілля.

Заспівав горобчик:

«Цвінь, цвінь, цвірінь».

Підхопила і синичка:

«Пінь – пінь, пінь – пінь».

А ворона застрибала:

«Кар – кар, кар – кар».

Снігурці на гілочках:

«Дю – ді, дю – ді,

Смачно їли ми ці дні».

Пальчикова гімнастика

На кожне слово великий палець вітається з іншими пальчиками.

Ой, на дубі дві ворони,

Дві ворони – карка рони.

«Кар, кар, кар, кар» -

Влаштували тут базар.

Скоромовки

На одній сосні високій

Десь – колись жили сороки,

Дві – сороки білобоки,

Одинокі дві сороки.

Летіло три, летіло три,

Летіло три сороки.

І сіло три, і сіло три

На яворі високім.

І цілий день, і цілий день

Кричали три сороки,

Що їх не три, а тридцять три на яворі високім.

Прогулянка до лісу

Давай з тобою разом підем у гості,

Як тільки сонечко засне угорі.

Туди, де ясени змагаються у рості,

Дуби тріщать, могутні і старі.

Де віють гілками берези білокорі,

З тополі облітає срібний пух,

Пташині голоси дзвенять у хорі,

І луною віддається кожен рух.

Де квіточка із травки виглядає,

І бджілка біля неї в’є танок,

Притомлена на лагідну сідає –

До столу нам готує свій медок.

І хилиться додолу верба ніжна,

Немов русалка коси розпустила…

Та вітерець знімає обережно

Прикраси, що той рік вона носила.

Несе до хатки листячко мурашка,

Назустріч їй біжить малий жучок,

У гніздечку воркує тихо пташка

І пестить своїх любих діточок.

Під капелюшком сховані грибочки,

Метелики кружляють навкруги,

Вітають прохолодою струмочки,

І пахнуть ніжно м’ятою луги.

Загадка

Ой, яка ж вона гарненька,

Пишно хвоста і руденька.

Не звірятко – просто диво

Невгамовне, пустотливе.

Вгору – вниз,

На гілку з гілки,

Хто це буде діти?(білка)

Білочка восени

На гілочках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки і опеньки білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно, так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай – но ще побудуть при мені.

Поки дні іще хороші, поки є іще тепло,

А як випадуть пороші, заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі, сніг посиплеться з дубів,

Буде у моїй коморі ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться, дятел тукає: тук-тук!

Щоб не вкрала їх лисиця або хитрий бурундук.

Білка

Білка в лісі стриб та стриб

І знайшла великий гриб.

А додому принесла –

Гриб не влазить до дупла.

Довелося білочці

Гриб сушить на гілочці.

Фізкультхвилинка

Скачуть білочки – подружки

Раз, два, три, чотири, п’ять,

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Спритно роблять вільні вправи.

Лапки в боки, вушка вгору –

Скачуть білочки по бору.

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Люблять білочки стрибать.

Притомилися звірята –

І пішли відпочивать.

Скоромовка

Шепче вітер: «Ша – ша – ша!

Шубку білочка знайшла!»

Шелестить трава похила:

«Шубку білочка купила!»

Шепчеш ти і вірю я:

«Шубка в білочки своя».

Ведмідь

Буркотливий, вайлуватий

Ходить лісом дід кудлатий

Одягнеться в кожушину,

Мед шукає і ожину.

Літом любить полювати,

Взимку – у барлозі спати.

Як зачує він весну,

Прокидається од сну.

Суперечка

Ведмідь сварився із совою;

  • Ти щось наплутала сова!

Затям своєю головою:

Зими в природі не бува!

Сова сміється: «Волохатий,

Не диво чути це мені:

Ти восени, як ляжеш спати,

То встанеш тільки навесні».

Ведмежі сни

Вже ведмідь заліз в барліг

І у довгий сон заліг.

Ти скажи, ведмедику,

Розкажи ведмедику,

Не обридли тобі сни

Від зими аж до весни?

 

 

 

 

 

 

 

Дидактична гра «добав словечко»

Розтопить серце всякого сердечне слово…(дякую)

Якщо ти їсти вже не в силах, то скажеш мамі що?..(спасибі)

Зазеленіє древній пень, коли почує…(добрий день)

Коли згорає сонце у росі й зоря лягає лагідно на плечі, серед знайомих, рідних голосів ми чуємо привітне…(добрий вечір)

Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу щиро завжди я всім…(до побачення)

Фізкультхвилинка

Малюки, малюки-дівчатка й хлоп’ятка,

Малюки, малюки вийшли на зарядку,

Ось так, ось так-вийшли на зарядку.

Раз, два, три! Раз, два, три!

Ноги піднімайте!

Раз, два, три! Раз, два, три!

Всі в рядок ставайте.

Ось так, ось так ноги піднімайте.

Потягнулись!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Обернулись!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Нахилились!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Вгору подивились!

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Сіли ми і встали.

Раз, два, три! Раз, два, три.!

Міцні ноги стали.

Малюки, малюки-хлопчики й дівчатка,

Малюки, малюки зробили зарядку.

Пальчикова гімнастика

У піжмурки пальчики грались.

(тримають руки перед собою, перебираючи пальцями)

Потім разом заховались.

(стискають пальці в кулак)

Раз, два, раз, два -

Пальці в жменьці заховались.

(розпрямляють долоні з розведеними пальцями і знову стискають їх у кулачок)

Пальчикова гімнастика

«коник» - чотирма пальцями (крім великого) стукають по столу.

«місток» - поставити руки «поличкою»(одна на одну)

«млинок» - крутити кулачками один над одним.

По гладенькому столі

Пальчики стукочуть.(стукати голосніше)

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть.(стукати ритмічно, цокаючи язиком).

Цок – цок-цок, цок-цок-цок,

За місток, за млинок

Цок – цок-цок, цок-цок-цок,(«коник»)

В чисте поле, за місток.(«місток»)

Цок – цок-цок, цок-цок-цок,(«коник»)

Потім знову в дитсадок.

Осінь наша, осінь…

Осінь наша, осінь –

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі, білі коси..

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.

Прийшла осінь

Прийшла осінь, люба, мила,

Дітям на потіху.

Груші всі позолотила

У годину тиху.

Ще червону фарбу мала

Осінь-мальовничка,

Яблучка помалювала

На обидва личка.

Як на сливи позирала,

Знала, що робити:

Усі сливи завивала

В сині оксамити.

І куди лиш не ходила

У годину тиху,

Весь садочок прикрасила

Дітям на потіху.

(якими фарбами осінь розфарбовує сад?червоною-яблука, жовтою-груші, синьою-сливи). Як назвати їх одним словом?(фрукти)

Відгадай:

- кругленьке, червоненьке, солоденьке. (яблуко)

- жовтеньке, продовгувате, смачненьке. (груша)

- синеньке, овальне, терпке. (слива)

Де ростуть фрукти?(у саду)

Яблучка

Ой, хороші яблучка

У саду,

Та високо виросли,

На біду!
у зеленім листячку

Миготять,

А упасти з гілочки

Не хотять.

Не відірве яблучка

І вітрець,

Хоч нагнув нам гілочку,

Молодець!

Нижче, вітре, гілочку

Нахили,

Щоб дістати яблучко

Ми змогли!

Вітер

Вітер, вітер пустотливий

Залетів до нас у сад.

Оббиває груші, сливи,

Трусить яблуні підряд.

І хустиночку в Марусі

На голівці розв’язав,

Свиснув дівчинці у вусі

І нічого не сказав!

Вітрисько

  • Чом, вітрисько, розходився,
  • Хазяйнуєш у саду?
  • Це я в листі заблудився і дороги не знайду.
  • А навіщо трусиш сливи у не кошену траву?
  • Бо удався нелінивим, без роботи не живу.

Вишенька

Вишенька прийшла,

Вишень принесла.

Хто в садочку працював,

Тому повну жменьку,

А хто бігав та гуляв -

Кісточку одненьку.

Скоромовка

Пахне м’ята, пахне м’ята

Дужче яблук і вишень.

Як пом’яти в пальцях м’яту -

Будеш пахнуть цілий день.

Грушка

Грушка я хоч невеличка,

Та солодка і м’яка,

І цвіла, і наливалась,

І поспіла-глянь яка!

Понеси мене до мама –

Подаруночок зроби,

Хоч я знаю, що матуся

Всю мене віддасть тобі.

Фізкультхвилинка

Вітер дме усе сильніше.(діти махають руками до себе)

Віття нахилилось.(руки догори – нахиляються праворуч – ліворуч)

Вітер тихне, тихне, тихне.(поступово присідають)

Віття розпрямилося.(повільно підводяться).

Загадка

Що сходить без насіння?

Скоромовка

На городі гарбуз

Загубив зелений вус.

Вже шукає півдня

Того вуса рідня.

Огірочки

Дуже хитрі огірочки –

Поховались під листочки.

Огірочки ми збираєм,

Під листочки заглядаєм.

Он маленька Даринка

Назбирала вже корзинку.

Золота осінь

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

Загадки

Народився зелененький, був шорсткий,

А став гладенький. Та й улігся під листком

Догори кривим хвостом.

Хвостиком прив’язаний, довгий і зелений,

Гарбузові він синок, дуже добрий…(огірок)

Росте на городі вельможний сеньйор –

Надутий, червоний, а звуть…(помідор)

У ста сорочках бабуля. Здогадався?то…(цибуля)

От щипає за язик

Рідний брат її..(часник)

Капуста

Простягає капустина

Рученькі зелені,

Щоб накрапало дощу їй повнісінькі жмені.

Пісня

На тину вмостився шпак

І насвистує гопак(діти біжать по колу)

Кліпнула цибуля оком і в куток пішла з підскоком.(біжать підскоком)

Морква косу розпустила(діляться на пари)

  • Ой, лежать мені несила!

Підхопила огірочок,

Закружляла у таночку.(кружляють)

А за нею кріп, кріп (нахиляють голови вліво-вправо)

Головою тріп, тріп.

Тупнув двічі дід гарбуз(тупнули ногою й сіли на килим)

Та й по вуха в землю вгруз.

Загадка

Довго нема мене – все в’яне,

А як прийду – знов оживає.(дощ)

На городі

Дощику, дощику, де ти ходиш?

Ходи, любий дощику, до городу!

Полий, любий дощику, все, що бачиш, -

Хай уродять овочі щедро й рясно.

Капустина – вище тину,а томати –

Вище хати, буряки – немов бики,

Квасолина – наче дині, а морквище –

Як дубище! А коли всі овочі так уродять,

Позбираю овочі я з городу,

Наварю для зайчиків я борщу, ще й тебе мій дощику пригощу.

Осінь

Осінь, осінь, осінь!

Медом пахнуть роси.

Журавлі курличуть в небі – та вітри голосять.

Не дзвенять в садочку птичі голосочки.

Сняться зораному полю квіти й колосочки.

Зернятко

В землю я посіяв зернятко ласкаве,

І нагріло землю сонечко яскраве.

Звідусіль постукали радісні дощі: «як живеш там зернятко? Гей, виходь мерщій»

Вийшов замість зернятка колос молодий.

Під дощем умився він і напивсь води…

Дивиться – дивується сонце з висоти: «любе, миле зернятко та хіба ж це ти?»

Лічилка

Ой, росло у полі жито,

Добрим дощиком полите.

Жито стигло, достигало,

Колосочками кивало.

А ти, киве, не кивай,

А на вулицю тікай.

Два

Літо, спека, бо жнива.

В житі зайчиків аж два.

- де ми будем брате жити, як покосять в полі жито?

- раз, два та й тікати – буде нас стіжок ховати!

Раз, дав – та й зима…

В ліс втечемо – нас нема.

Скоромовка

Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.

Сирий пиріг

Сів метелик на слона і поїхав до млина.

Повертались навпрошки і везли мішок муки.

Переходили ріку – намочили в ній муку.

Кажуть: «вийдем на лужок – і замісим пиріжок.

Ждати довго не прийдеться – він на сонечку спечеться…»

Замісили вдвох пиріг і поклали на моріг.

Ждуть і ждуть…надходить осінь, а пиріг сирий і досі.

Калачі

Пеклися в печі три калачі.

Четвертий калач на припічку в плач:

  • Брати мої, калачі, дайте місце у печі!
  • Хоч плач брате, хоч не плач,

А не справжній ти калач:

Дощової години замішаний із глини.

То ж до печі не пнися – на сонечку печися.

Півник

Рано півник уставав

Голосок свій подавав: кукуріку кукуріку.

Раз знайшов він колосок і поклав його в мішок.

До млина із ним пішов і на борошно змолов.

І щоранку залюбки випікав він пиріжки.

Ой, які ж вони смачні, і рум’яні, й запашні.

Печемо калачі

Чі – чі – чі – ми печемо калачі

Ні – ні – ні – вони гарні й запашні,

Ас – ас – ас – всіх запрошуємо до нас,

Ли – ли – ли – всі сідайте за столи,

Ки – ки – ки – їжте любі малюки.

Бублики

Ой смачні, ой смачні

Бублики у Тані:

Медяні, запашні,

З маком, ще й рум’яні.

Хліб від зайчика

Їздив заєць до млина, п’ять пудів змолов зерна.

А зайчиха ніч не спала – паляниці випікала.

Рано-вранці у хустинці понесли зайці гостинці.

Пташенятам і звірятам, хлопченятам і дівчатам.

Аж хрумтять окрайчики…добрий хліб від зайчика.

Лічилка

Зайчик – зайчик – побігайчик

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води,

Ой виходь жмуритись ти.

Пиріжки

Пиріжки – пундики

У печі – учинялось тістечко уночі,

Пиріжків – пундиків напечу,

Малюків рум’яними пригощу.

Ой і добрі ж пундики – пиріжки!

Покуштуйте, прошу вас малюки.

Осінь

Висне небо синє, синє та не;

Світить та не гріє сонце золоте.

Оголилось поле від серпа й коси,

Ніде приліпитись крапельці роси.

Темная діброва стихла і мовчить;

Листя пожовтіле з дерева летить.

Хоч би де замріла квіточка одна;

Тільки й червоніє що горобина.

Здалека під небом у вирій летючи,

Голосно курличуть журавлів ключі.

Осінь настає

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне,

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно – зелена.

Журавлі курличуть: «летимо у вирій!»

Пропливає осінь на хмаринці сірій.

Гуси

Дикі гуси закричали:

«гей, холодні дні настали!»

Полилися дощі дрібні,

Затягли тумани срібні,

Сонце хмарами закуто –

Скоро прийде зима люта..

Що нам бідним тут робити.?

Що поїсти? Де зігрітись?

Треба звідси утікати,

Тепла – сонечка шукати.»

Гуси сірі, всі збирайтесь,

В табунки малі ладнайтесь,

Швидко в вирій всі полинем,

Бо як прийде зима – згинем!

Закричали гуси сірі

І знялися й полетіли.

Фізкультхвилинка

Гуси – лебеді летіли,

На лужку тихенько сіли,

Посиділи, поклювали,

Покрутились й дружно встали.

Білі гуси

Білі гуси на озеро впали,

Тихі води кругом розгойдали…

Розцвіли як купави великі…

Довго-довго їх чуються крики.

Навмивалися, накупалися,

Нагойдалися, нагулялися.

Закричали, знялись і полинули,

Тільки пір’я на спогад покинули.

Фізкультхвилинка

Лебеді летять – крилами лопочуть.

Прогнулися над водою – качають головою.

Прямо та гордо шию тримають.

Тихо – тихо на воду сідають.

Турботи осені

В зеленім лісі побував

Якийсь художник – і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто – жовтий колір.

  • Ти хто такий? – я здивувавсь, -

Чому тебе не бачив досі?

  • То придивися, - хтось озвавсь, - і ти тоді побачиш…(осінь)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Для вчителів | Додав: Zaj (06.11.2015)
Переглядів: 1040 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт

Пошук

Корисні посилання
  • Іванківський відділ освіти
  • Іванківський ЦДЮТ






  • Наша адреса:
    вул. Леніна 9
    с. Русаки
    Іванківський район
    Київська область 
    07252